Цитаты из книги Щегол

Он щелкнул затвором: серебристый хром, черная ртуть — от гладкой плотности оружия пространство вокруг зачернело разводами, будто капля машинного масла упала в стакан с водой.

Волноваться! Только время тратить!

Мій досвід підсказує, що треба триматися якнайдалі від тих, кого надто кохаєш. Саме вони тебе вб'ють.

Щоразу. коли вона мені всміхалася, Небо проникало мені в душу.

"Коли ти сумуєш за домом, - сказав він, - лише подивись угору. Бо місяць усюди однаковий, хоч де б ти не була"

- А є щось поїсти? - Хліб і цукор. - Жартуєш? Борис позіхнув, витер почервонілі очі - Ти ніколи не їв хліб, посипаний цукром?

Любовь к морю — само чувство моря.

- Ого, сказала она, - Шостакович - вот это мощага!

Він був планетою без атмосфери

Caring too much for objects can destroy you. Only—if you care for a thing enough, it takes on a life of its own, doesn’t it? And isn’t the whole point of things—beautiful things—that they connect you to some larger beauty? Those first images that crack your heart wide open and you spend the rest of your life chasing, or trying to recapture, in one way or another? Because, I mean—mending old things, preserving them, looking after them—on some level there’s no rational grounds for it—”

He was a planet without an atmosphere.

Certainly I wasn’t howling aloud or punching my fist through windows or doing any of the things I imagined people might do who felt as I did. But sometimes, unexpectedly, grief pounded over me in waves that left me gasping; and when the waves washed back, I found myself looking out over a brackish wreck which was illumined in a light so lucid, so heartsick and empty, that I could hardly remember that the world had ever been anything but dead.

І будь що, що вчить нас розмовляти з собою, важливе, і так само важливе будь що, що дозволяє нам співати і виспівати з себе свій розпач

Наші вчинки ніколи не бувають такими, якими вони здаються, цілком добрими або цілком поганими

Ви можете дивитися на картину цілий тиждень і потім жодного разу не згадати про неї. А можете дивитися на картину секунду й потім думати про неї все своє життя

Жизнь – пустая, тщетная, невыносимая. Зачем бы мне хранить ей верность? Совершенно незачем. Отчего бы не обставить судьбу? Швырнуть книгу в огонь да и покончить бы со всем разом?

если ты хоть одну фальшивку продал под видом оригинала, то все становится фальшивкой

Sometimes we want what we want even if we know it’s going to kill us.